Більшість людей оцінює сесію за тим, як вони почуваються, виходячи. Полегшало — добра. Важко — погана, або «сьогодні щось не пішло».
Це зрозумілий критерій і майже завжди хибний.
Полегшення — не показник
Після сесії, де ви вперше назвали вголос те, що носили десять років, може бути порожньо, трясти або хотітись спати. Це не ознака провалу. Це ознака того, що щось зрушилось.
І навпаки: сесія, де було тепло, затишно й ви приємно поговорили, іноді не містить жодної роботи. Терапевт кивав, ви розповідали, обом було добре. Вийшло дружнє спілкування за ваші гроші.
Полегшення — приємний побічний ефект, не мета.
Полегшення — побічний ефект терапії, а не її мета. Інакше найкращим терапевтом був би той, хто завжди з вами погоджується.
Три ознаки, які справді працюють
Перша: зʼявилось щось, чого ви не знали до сесії. Не обовʼязково велике одкровення — часто це дрібниця. «Я щойно помітила, що говорю про батька в теперішньому часі». «Виявляється, я злюсь».
Якщо за пʼятдесят хвилин ви не дізнались про себе нічого нового, ви переказали тиждень. Це теж буває потрібно, але не щотижня.
Друга: ви сказали те, що не планували казати. Люди приходять із заготовленим порядком денним. Робота зазвичай починається там, де план зламався.
Якщо ви вийшли рівно з тим, із чим зайшли, і все пройшло за сценарієм — найцікавіше, швидше за все, лишилось у кишені.
Третя: щось продовжилось після. Добра сесія має післясмак: ви ловите себе на тій самій думці в середу, помічаєте реакцію, якої раніше не бачили.
Сесія, яка закінчилась разом із дзвінком у застосунку, зазвичай не відбулась.
А якщо було важко й неприємно
Треба розрізняти два «неприємно».
Перше — коли боляче від того, чого ви торкнулись. Це робоча біль, вона має сенс, і зазвичай після неї щось стає зрозумілішим.
Друге — коли неприємно від терапевта. Вас не почули, перебили, інтерпретували те, чого ви не казали, залишили в кінці з розкритою темою й без жодної опори.
Це не робоча біль. Про неї треба сказати вголос — просто на наступній сесії. Хороший спеціаліст на такі слова не образиться, бо це найцінніша інформація, яку ви можете дати.
Коли сесії «не йдуть» кілька разів поспіль
- Ви розповідаєте події тижня і не доходите до себе.
- Ви помічаєте, що готуєтесь — продумуєте, що розповісти, щоб звучало добре.
- Вам нудно.
- Ви відчуваєте, що треба берегти терапевта від своїх справжніх думок.
Останній пункт — найчастіший і найменш очевидний. Люди дивовижно часто щадять свого терапевта: не кажуть про злість на нього, про сумніви в методі, про те, що хочуть піти.
Саме це і є матеріал. Якщо ви бережете мене — ви, швидше за все, бережете всіх, і ми щойно знайшли тему.
Якщо ви бережете свого терапевта від власних думок — ви, швидше за все, бережете так усіх. І це вже тема для роботи.
Що робить сесію доброю з мого боку
Не влучна інтерпретація. Інтерпретації взагалі переоцінені: вони приємні терапевту і рідко корисні клієнту.
Добра сесія з мого боку — та, де я встигла помітити, що саме ви обійшли, і запитати про це вчасно. І та, де я не заповнила паузу, яку мала залишити.